взято у
peresvit_87 ______________________________________
Загравання націонал-патріотичних кіл із лівими гаслами дає їм велику кількість козирів. Не підхоплені на початку кризи представниками лівого руху, вони дісталися як трофей. Нещодавнє інтерв‘ю з провідником «Патріота України» Андрієм Білецьким свідчить про це: ««Депутат і олігарх винні більше, ніж мігрант». Якщо ще рік тому акцент робився на національній нетерпимості, то тепер ситуація інакша: «Наразі молодь хвилюють проблеми міграції. Через відсутність у владних коридорах елементарного патріотизму і здорового націоналізму, молодь тягнеться до правого руху. В такий момент ми маємо показати молоді конкретного ворога. Що депутат і олігарх винні більше, ніж сам мігрант. І шлях вирішення нашої національної проблеми і проблеми міграції - це усунення спочатку цих людей з влади. А потім — витіснення подалі від влади т.з. «грошових мішків».
На що, окрім національного відродження малює на прапорах правий рух? Відповідаючи на це запитання, варто звернутися до цікавої особи, яка миготить на екранах поряд із Корчинським серед організаторів ініціативи «Геть усіх!». Ще дев‘ять років тому Юрій Збітнєв стояв біля витоків часопису «Перехід-4», який редагував Ігор Каганець. Окрім цікавих статей на історичну тематику та соціонічного (наука про відносини між людьми, базована на класифікації людей і народів за психотипами) аналізу політики , журнал просував теорію еволюції людства, пік якої припаде на 2012-2015 рік. У основі цього твердження лежали ідеї академіка Чмихова про історичні цикли. Рушієм змін стане зміна клімату та боротьба за виживання. Чи суперечить це відомостям екологів? Навряд. Для нормального правого пацана питання стоїть не просто як питання про робоче місце, а як питання про виживання його роду після катаклізмів. І календар майя, який закінчується у день зимового сонцестояння у 2012 році – свідчення тому.
Ще один гачок, який встигли кинути в свідомість мас націонали – це кредити та пожорсткішання вимог щодо автоперевізників. Питання більш як актуальні. Як на мене, вони актуальніші за обурення «душок-зелених» через щурів, яких Корчинський і Збітнєв випускали в натовп. Методи були теж «лівацькі» - страйк і веселість (гудіння в клаксони). Фактично, саме ці люди втілюють «Маніфест середнього класу» , який теоретично наробив багато шуму і є номінантом на звання «Провал року».
Олег Ярославович Тягнибок, очевидно, чекає, поки його сприймуть як конструктивну особистість, яка буде готова рішуче зняти соціальні протиріччя. Сайт ВО «Свобода» опублікував 13 лютого статтю ідеолога сучасної мельниківської ОУН Богдана Червака «Туга за диктатурою». Ось витяг із неї:
«Варто також взяти до уваги настрої громадян. За результатами дослідження громадської думки, проведеного "Research&Branding Group"80% громадян України вважають, що державі необхідна "сильна рука", а 36% готові заради стабілізації в країні погодитися із деякими обмеженнями громадянських свобод.Тепер логічно задати наступне питання: хто із сучасних кермачів країни спроможний відважитися на диктатуру. Тут відповідь може бути більш однозначна. Важко уявити в ролі "диктатора" президента Ющенка, прем'єр-міністра Тимошенко, голову Верховної Ради Литвина чи лідера опозиції Януковича. Не підходять на таку роль Яценюк і Гриценко. Але характерною особливістю будь-якої диктатури є те, що вона встановлюється "несподівано", а на чолі країни з'являються нові постаті».
Як показує список учасників акції «Дістали!», протест рухають члени елітних автоклубів і учорашні управлінці, які втратили роботу. До їх лав примкнули мілітаризовані хлопці і просто бомжуваті «професійні революціонери». З одним із них, Славою, я стояв на «Майдані-2» у 2006 році. Тоді він просив у Євгенії Тимошенко грошей на черевики, сьогодні ж він розповідає, що був начальником її охорони. А маразм, як відомо, переростає у віру. І, як показує постать Жанни Д‘Арк, у віру не найгіршого гатунку. Люди, які беруть участь у протесті, мають широкі зв‘язки як серед органів легітимного примусу, так і серед подібних собі. Фактично, у них сформувалося те, що називають «класовою свідомістю». У них відбирають не просто зароблене для виживання, у них відбирають статус і шик. І вони рватимуть себе і навколо, тому що втрачають і хочуть зберегти.
Ліві на теперішній момент продовжують насолоджуватися Херсонським машинобудівним заводом, який узяли в облогу робітники. Не хочу нікого образити, але мені це нагадує звичайний рейдерський захват, подібний до боротьби з незаконними забудівлями. Приватне підприємство, борги якого платитиме держава (такі вимоги «націоналізаторів) – родзинка в булочці того, що можна поцупити під час перманентного банкрутства. Власник Олійник став «козлом відпущення», якого лошать на «Свободах» усі, хто при кормушці.
Колись одна бабуся мене вчила, що, коли у тебе немає хліба, а сусід їсть хліб із маслом, то хочеться забрати і те і інше. Націонали поставили на тих, у кого з канапок прибрали ікру. У лівих є інша група – ті, що «не мають нічого, окрім кайданів». Це таким Антуанетта казала: «Не маєте хліба? Чому ж не їсте тістечка?» Ситуація погіршується для народу: зростання ставок на торгівлю на ринку, переведення безробітних селян у статус власників «особистих сільськогосподарських господарств», прагнення верхівки створити мутну «Методологічну комісію з питань звітності» для збирання «єдиного соціального внеску» і т.д. Найгірше тим, хто стоїть біля підніжжя фінансових пірамід. Як казали PR-менеджери, «дайте нам цільову групу – і ми перевернем світ!» Лівим не вдалося співпрацювати з тим, хто втратив через кризу. Їм залишається знаходити винуватців і переводити на персоналії. «Чорні списки»? Нехай і так. Давати можливість здобувати на кризі.
Серед розбрату і дерибану вистоїть лише організована сила, з якою будуть домовлятися. А про те, що вона сила – свідчитиме розкіш не відволікатися на переговори. Дзвонить Гейтс? Перепрошуємо, маємо більш нагальні проблеми, до нього ще зайдуть. Хороша людина – не професія. Заслуги перед сиротами і знедоленими зникають з третіми півнями. Забрати і поділити!
Потроху програючи війну символів, ми втрачаємо право позиціонувати себе як рух, що здатен захистити своїх учасників, не кажучи про наступ. «Націоналіст – це патріот, що діє!» Хто ж тоді ліві?